Організація пошуково-дослідної діяльності гімназистів у рамках гімназійної філії МАН

Організація пошуково-дослідної діяльності гімназистів

у рамках гімназійної філії МАН    (фрагмент)

         Гімназійна філія територіального відділення МАН складається із 6 секцій (історичної, філологічної, іноземних мов, математичної, біологічної, географічної) і є творчим об’єднанням учнівської молоді, яке забезпечує її інтелектуальний і духовний розвиток, підготовку до активної діяльності у сфері науки та сприяє самовизначенню в майбутній професії.

Головними завданнями гімназійної філії є:

  • створення умов для творчого самовдосконалення учнівської молоді та його стимулювання;
  • виявлення, розвиток і підтримка юних талантів та обдаровань;
  • сприяння додатковій освіті учнів шляхом залучення до творчої діяльності;
  • забезпечення підтримки юних науковців на рівні гімназії;
  • пропаганда наукових досліджень учнівської молоді.

Враховуючи, що наукова робота в секціях гімназійної філії МАН є обов’язковою для кожного гімназиста 8, 10 класів, є основні принципи і завдання організації наукової роботи гімназистів:

Принципи Завдання
Системність 1.     Неперервний курс навчання та захисту:

8-й клас – пошуково-дослідницьких робіт реферативного характеру;

9-11-й класи – науково-дослідницьких робіт.

Науковість 1.     Робота під керівництвом наукових керівників.

2.     Відвідування занять з підготовки учнів до написання пошуково-дослідних робіт з використанням технологій розвитку критичного мислення (теоретичний курс).

3.     Написання та захист робіт (практичний курс) під керівництвом педагогічного керівника.

Інформативність 1.     Навчання роботи з інформаційними джерелами.

2.     Форматування роботи відповідно до вимог конкурсу-зазисту наукових робіт.

Гімназія, навчальний заклад академічного типу, готує своїх випускників до наукової діяльності, передбачає створення умов для написання, оформлення, захисту наукових робіт різного жанру, націлена на вироблення вмінь та навичок реферативної, дослідницької, проектної роботи. Ми переконані, що без спеціальної теоретичної підготовки учні не можуть самостійно виконати наукову роботу, тому маємо потребу систематизувати вже наявні знання, дати нові відповідно до вимог часу. Минулого навчального року було запроваджено курс практичних занять з теми «Організація і методика роботи з підготовки учнівських пошуково-дослідницьких робіт» у рамках функціонування гімназійної філії МАН.

Фактично програма з підготовки учнів складається із трьох модулів: «Специфіка науково-дослідницької діяльності», «Зміст і структура наукової роботи», «Культура наукового спілкування».

     Перший модуль розкриває суть таких понять, як наука, наукове пізнання і наукове дослідження. Уміння шукати інформацію, коректно використовувати наукові дослідження, додержуючи жанрових особливостей наукових текстів, правил цитування та оформлення списку використаних джерел, – доконечні умови, без яких неможливе написання наукової роботи.

Призначення другого модуля – розкрити особливості кожної структурної частини учнівського дослідження.

Уміння написати доповідь, зредагувати її, активізувати увагу слухачів під час виступу, підготуватися до запитань різного характеру – завдання третього змістового модуля.

Заняття 1. Наука як сфера людської діяльності. Наукові видання. Пошук наукової інформації. Формулювання теми роботи.

Зміст. «Наука як специфічна діяльність, спрямована на здобуття нових теоретичних і прикладних знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення; характеризується такими основними ознаками: наявністю систематизованого знання…; наявністю наукової проблеми, об’єкта і предмета дослідження; практичною значущістю як явища, що вивчається, і знань про нього» (Шейко, Кушнаренко).  Науковим виданням вважають опубліковані результати теоретичних і експериментальних досліджень, історичних документів тощо. Воно призначене для фахівців і для наукової роботи. Ознайомлення з мережею міських і обласних бібліотек. Перелік сайтів, на яких можна знайти вірогідну інформацію, їхні ознаки й особливості. Критерії вибору теми наукової роботи: актуальність, новизна, перспективність. Формулювання назви дослідження: вказівка на мету, предмет дослідження.

Методичні рекомендації. Розповідь про здобуття нових знань найкраще ілюструвати прикладами з життя відомих науковців із різних галузей. На занятті доцільно наочно представити різні види наукових видань (тези доповідей, матеріали наукових конференцій, збірник наукових праць, монографій тощо). Ознайомити з роботою бібліотеки. Доцільно на задану тему дібрати наукову літературу з Інтернету. Учителеві разом з учнями потрібно проаналізувати теми наукових робіт за попередні роки.

Заняття 2. Структура наукової роботи. Цитування. Плагіат. Правила оформлення списку використаних джерел. Науковий стиль.

Зміст. Титульний аркуш. Зміст. Вступ. Розділ 1. Розділ 2. Висновки. Списук використаних джерел. Додатки. Цитата. Використання цитат. Непряме цитування. Бібліографічний запис. Ознаки, особливості наукових текстів. Морфологія і синтаксис наукового мовлення.

Методичні рекомендації. На занятті слід обґрунтувати суть плану наукової роботи, наголосити, що перший і другий розділи мають містити попередні висновки, вмотивувати доцільність поділу розділів на підрозділи. Основний акцент вчитель має також зробити на тому, що будь-яке використання чужих думок оформлюється через покликання. Пояснити структуру бібліографічного опису. Проаналізувати зразки наукових текстів.

Заняття 3. Актуальність теми. Об’єкт і предмет дослідження. Мета і завдання наукової роботи. Теоретичні основи дослідження. Наукові методи і підходи.  Методика дослідження.

Зміст. Обґрунтування і висвітлення актуальності обраної теми. Об’єкт і предмет як категорії наукового процесу, логічні зв’язки між ними. Розуміння сутності мети і завдань наукової роботи. Мовні кліше для формулювання їх. Загальні методи наукового пізнання. Загальнонаукові принципи дослідження. Суть методики дослідження.

Методичні рекомендації. Актуальність вимірюється доцільністю роботи в певній галузі науки чи корисністю для людства загалом. Ключовим має стати усвідомлення того, що об’єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне і часткове. Оптимальна кількість завдань – від 3 до 5. Вони мають бути чіткими і визначати структуру роботи. За логікою наукового дослідження, перше завдання передбачає з’ясування теоретичних основ дослідження, а прикінцеве – синтезування висновків. Провідні теоретичні засади в досліджуваній галузі. Слід наголосити на загальнонаукових і конкретнонаукових методах. Учень має засвоїти, що методика наукової – планування дій дослідника для досягнення мети.

Заняття 4. Основна частина роботи. Висновки. Технічне оформлення наукової роботи.

Зміст. Теоретичний і практичний розділи. Суть висновків, послідовність їх. Мовні кліше. Оформлення структурних частин, заголовків.

Методичні рекомендації. Основна частина роботи має складатися з двох розділів – теоретичного і практичного. Теоретичний має висвітлювати здобутки науковців в обраній темі дослідження, тлумачення базової термінології, характеристику методики роботи. Практичний розділ має містити власне дослідження учня. Розділи доречно ділити на підрозділи. Оптимальна кількість підрозділів – 2-3. Учень має прийти до усвідомлення, що висновки бувають проміжними, до підрозділу, розділу, всієї роботи. У висновках автор має викласти результати, здобуті у процесі власного дослідження. Кількість висновків дорівнює кількості поставлених завдань. Використання в роботі різних шрифтів текстового редактора, кеглів, інтервалів тощо. Учнів слід ознайомити з вимогами до оформлення рисунків, таблиць, схем.

Заняття 5. Наукова доповідь. Редагування підготовленого тексту. Наочність. Правила підготовки електронної презентації.

Зміст. Суть наукової доповіді, структура і призначення її. Редагування тексту доповіді. Риторичний аналіз. Наочність: культура подання графіків, таблиць, моделей тощо. Результативність електронної презентації. Ознаки презентації: поліадресатність і варіативність. Основні принципи підготовки презентації: оптимальний обсяг, науковість і вірогідність, урахування рівня підготовки глядачів і специфіки сприйняття мультимедійної інформації.

Методичні рекомендації. Акцент має бути зроблений на незмінній структурі доповіді: вступ, основна і висновкові частини. Текст доповіді не повинен дублювати змісту слайдів, а покликаний коментувати їх. Окрім аналізу тексту… необхідно також брати до уваги, наскільки цей текст враховує конкретного адресата, обстановку та інші обставини, за яких передбачається виголосити промову. Під час заняття слід наголошувати на оптимальній кількості тексту, кольорових рішеннях, розташуванні слайдів.

Заняття 6. Публічний виступ. Правила ведення дискусії. Правила відповідей на запитання.

Зміст. Підготовка до виступу перед аудиторією. Прийоми подолання страху. Початок виступу. Способи заволодіння увагою слухачів. Суть дискусії – публічне обговорення суперечливого питання, що характеризується наявністю взаємовиключних позицій. Функції дискусії: шліфування аргументів, розкриття ділових і моральних якостей особистості. Питання, спрямовані на з’ясування програмових і енциклопедичних знань дослідника, усвідомлення ним сутності роботи, методів і методики дослідження.

Методичні рекомендації. Розкриваючи техніку публічного виступу, слід зосереджуватися на поведінці доповідача в момент появи перед аудиторією, спрямованості погляду, жестах. Учитель має допомогти учневі усвідомити, що виступ, як і наукова робота, має чітку структуру, а завдання промовця – заволодіти увагою слухачів. Під час захисту наукових робіт може виникнути дискусія, тому учень має не тільки знати, а й уміти застосовувати механізм обґрунтування позиції та прийоми боротьби опонентів за перемогу в дискусії. Слід навчити учнів розрізняти, на які питання доречно відповідати мовними кліше, а на які – покликанням на авторитетні думки вчених. Крім того, всі відповіді мають бути аргументовані науковими фактами або життєвими прикладами.

 

Розвивати науково-дослідну діяльність кожного учня тільки заздалегідь заданими, визначеними шаблонами неможливо. Це завдання для отримання певного результату потребує від кожного учителя творчого підходу. В творчій діяльності шлях кожного учасника гімназійної філії МАН індивідуальний, неповторний. Проте він побудований на чіткій науковій системі, в основі якої – стратегічний орієнтир для підготовки до написання, оформлення та захисту науково-дослідницької роботи, отже – для підготовки в майбутньому освіченого студента, успішної дорослої людини, яка вміє визначатися з проблемою, перевести її в завдання, сформувати умови для її виконання, побудувати план майбутньої діяльності, виходячи з визначення кінцевого результату на підставі сформульованої гіпотези, мети, завдань дослідження, виконати дії відповідно до плану, проаналізувати отриманий результат, зробити певні висновки, тобто набути знань про організацію будь-якої діяльності, навчитися доводити справу до логічного кінця, здійснювати самооцінку та корекцію дій.

Маючи на увазі мету – підготувати гімназистів до написання та захисту науково-дослідницької роботи, неможливо забезпечити результат навчання лише на рівні розуміння певного комплексу знань. Ці знання мають бути доведені до рівня практичного застосування. Цьому відповідає вибір факультативного курсу «Основи критичного мислення». Очікуваний результат – оволодіння гімназистами навичками наукової роботи певного рівня – може бути забезпечено за умови сформованості в гімназистів творчого наукового та критичного мислення.

Проте тільки теоретичною та практичною частиною досягти потрібного результату неможливо. Кожен гімназист має свій шлях до розуміння та сприйняття діяльності даного типу. Отже, невід’ємною частиною підготовки учня до написання пошуково-дослідної роботи є індивідуальна робота вчителя-предметника з кожним учнем протягом певного часу, яка закінчується захистом членом гімназійної філії МАН своєї наукової роботи.

Отже, діяльність гімназійної філії МАН розгалужено на два напрямки підготовки гімназистів до наукової роботи:

  • Індивідуальна робота з науковими керівниками, педагогічними керівниками, бібліотекарем, психологом.
  • Групова робота з учнями-членами гімназійної філії МАН, яка складається з теоретичного та практичного циклу занять, підготовлених керівниками секцій «Організація і методика роботи з підготовки учнівських пошуково-дослідницьких робіт» та факультативного курсу «Основи критичного мислення».

Сподіваємося, запропонована організація допоможе з підготовки учнівських наукових досліджень. Це сприятиме вивільненню власного часу і виведе пошукові роботи на якісніший рівень.

 

Організація пошуково-дослідної діяльності 2017

 

 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

error: Content is protected !!