ПОЛОЖЕННЯ

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у Житомирській гуманітарній гімназії № 1

 

І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в ЖГГ №1 (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Ліцензійних умови впровадження освітньої діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 347) , ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» тощо.

Внутрішня система забезпечення якості освіти у ЗЗСО розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту».  ВСЗЯО – загальна політика, стратегія і процедури, впровадження яких передбачає спрямування процесу освітньої діяльності закладу на забезпечення якості освіти та контроль за результатами такої діяльності.

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗЗСО базується на таких принципах:

  • врахування освітніх потреб і очікувань громади;
  • автономія закладу освіти;
  • академічна доброчесність;
  • гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;
  • єдність заходів, що забезпечують якість освіти та якість освітнього процесу;
  • гуманізм;
  • забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
  • демократизм;
  • державно-громадське управління;
  • людиноцентризм, дитиноцентризм;
  • врахування впливу зовнішніх чинників;
  • цілісність системи управління якістю освіти.
  • відповідності Державним стандартам ЗСО;
  • відкритості та прозорості;
  • наукового супроводу;
  • урахування досвіду набутого у європейській та світовій освітніх спільнотах

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в гімназії є:

  • гарантування якості освіти;
  • формування довіри громади до ЗЗСО;
  • розробка та впровадження технології досягнення відповідності освітньої системи вимогам і потребам суспільства та особистості.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в гімназії покладається на директора ЗЗСО.

Організація та координація роботи із забезпечення ВСЗЯО покладається на заступників директора відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:

  • політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

ІІІ. Політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Політика внутрішньої системи забезпечення якості освіти спрямована на:

3.1. створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;

3.2. забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

3.3. забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

3.4. створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

3.5. запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

3.6. застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності.

3.1. Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності (див. розділ ІV);

3.2. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Для ефективного управління ЗЗСО має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як:

  • сучасна мережа Інтернет;
  • технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);
  • ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;
  • єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
  • доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти);
  • інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні та телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

3.3. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

ЗЗСО для організації освітнього процесу має бути забезпечений такими ресурсами, як:

  • Державний стандарт загальної середньої освіти;
  • типові навчальні плани;
  • статут;
  • стратегія розвитку закладу освіти;
  • річний план;
  • освітня програма закладу освіти;
  • штатний розпис;
  • календарно-тематичне планування;
  • методики та технології організації освітнього процесу;
  • методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
  • система матеріального та морального заохочення;
  • плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • освітні інновації в організації освітнього процесу.

3.4. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

  • організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);
  • облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);
  • забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
  • застосування допоміжних технологій (пристрої для прослуховування, розширеної та альтернативної комунікації, принтери і дисплеї системи Брайля, інтерактивне обладнання);
  • створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвиткові заняття з практичним психологом, вчителем-логопедом, вчителем-дефектологом, вчителем-реабілітологом);
  • адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);
  • реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
  • здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

3.5. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в ЗЗСО передбачає:

  • розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
  • розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
  • розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

3.6. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

  • система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;
  • система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;
  • система оцінювання навчальних досягнень учнів.

Методи збору інформації:

  • аналіз документів;
  • опитування;
  • спостереження.

Інструментарій методів збору інформації:

  • пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);
  • анкети (для педагогів, учнів, батьків); М
  • бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).
  1. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність -це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу. Метою функціонування системи забезпечення академічної доброчесності є формування в закладі системи демократичних взаємин між представниками гімназійної громади, розвиток корпоративної культури, гарантування академічної свободи, забезпечення морально-психологічного клімату в колективі та підтримці на високому рівні іміджу гімназії.

Функціонування системи академічної доброчесності здійснюється  на таких принципах:

  • законність;
  • достовірність;
  • толерантність;
  • прозорість;
  • відповідальність.

4.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об’єктивне оцінювання результатів навчання;
  • інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

4.2. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ЗЗСО можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • відмова в присвоєнні кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;
  • відмова в присвоєнні педагогічного звання;
  • позбавлення присвоєного педагогічного звання;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

4.3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності і джерела інформації.
  • об’єктивне оцінювання результатів навчання при здійсненніс взаємооцінювання та самооцінювання.
  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання 

4.4. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

4.5. У разі розповсюдження недостовірної інформації, яка безпідставно звинувачує учасника освітнього процесу у порушенні принципів академічної доброчесності, особа яка стала джерелом такої інформації має спростувати викривлену інформацію, зменшити обсяг завданої шкоди.

4.6. Функціонування системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності здійснюється відповідно до Положення Житомирської гуманітарної гімназії № 1 про академічну доброчесність. (додаток 1).

4.7. Для контролю за дотриманням вимог з питань академічної доброчесності у гімназії сворюється та діє відповідна комісія склад якої затверджеється рішенням педагогічної ради. Термін повноваженб комісії – 1 рік.

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

          Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

  • має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
  • дозволяє гарантовано досягти ці результати;
  • заохочу учнів до апробації різних моделей досягнення результатів;
  • розвиває в учнів впевненості у своїх здібностях і можливостях;
  • використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливі складові системи оцінювання.

У гімназії впроваджується компетентністний підхід до оцінювання навчальних досягнень, коли вчитель при здійсненні оцінювання враховує

  • вміння розв’язувати проблеми і приймати рішення;
  • уміння працювати в команді;
  • уміння вести дискусію;
  • уміння застосовувати знання до розв’язання нестандартних завдань;
  • уміння використовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у ЗЗСО визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

5.1. Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018  № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

5.2. Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

5.3. Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013  № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):

  • з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
  • з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:

  • з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

5.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

5.5. Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

5.6. Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в ЗЗСО, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019).

          5.7.  Вчителем може бути розроблені власні критерії оцінювання, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

5.8. Критерії оцінювання мають систематично доводитись до відома здобувачів освіти та їх батьків у різних формах комунікації.

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

6.1. Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

6.2. Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

6.3. Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

6.4. Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

7.1. Вимога 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

7.2. Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

7.3. Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

7.4. Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

7.5. Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

VIIІ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗЗСО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в ЗЗСО.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях, прикладом яких є наведена нижче таблиця «Механізми реалізації ВСЗЯО» (див. табл. 1), де передбачені такі змістові графи.

  1. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):
  • освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
  • система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання здобувачів освіти, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
  • педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
  • управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).
  1. Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 2 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).
  2. Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради школи, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.
  3. Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження, моніторинг) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).
  4. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.
  5. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).
  6. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в ЗЗСО.

Представлене таким чином Примірне положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти є загальним документом, у якому відображені не всі особливості закладів загальної середньої освіти, зокрема щодо політики та процедур, критеріїв, правил і процедур оцінювання, механізмів упровадження ВСЗЯО тощо.

На основі зазначеного Примірного положення кожен заклад може розробити власне положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у ЗЗСО, доповнивши його необхідними матеріалами з урахуванням особливостей закладу.

СХВАЛЕНО

педагогічною радою

ЖГГ №1

Протокол № 3

від 26 грудня 2019 року

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора

ЖГГ №1

від  26.12.2019 № 184

________________

             (підпис)

 

 

 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

error: Content is protected !!