Прапор

 

ПРАПОР.

   Веселкою нехай всміхнеться доля Тобі, барвінкова гімназіє моя, Як у дитини, котру ти плекаєш, Хай буде чистою душа твоя. Ну а коли закінчимо навчання, Ми стільки будемо багато знать, І від такого супер-виховання Комп’ютерна собачка означає, В руках весь Всесвіт зможемо тримать. Що в ногу з часом будемо іти А Всесвіт – це калина і колосся, І знати технології сучасні Бо історична пам’ять для нас – все, Щоб досягти високої мети. Краватку зобразили, бо свідомі, На прапорі є купол золотавий, Що кожен в світ культуру понесе. Виблискує, мов хоче пояснить, Зірвавши квітку-потривожиш зорі, Що заповідь таку ми залишаєм: Цю істину просту і надскладну Собори душ ви, друзі, збережіть. Ми зобразили деревцем тендітним, що квітами пробуджує весну. 

Автор – Опанасюк Христина, учениця Житомирської гуманітарної гімназії № 1

error: Content is protected !!